Система доменних імен є важливою складовою інфраструктури Інтернету, яка дозволяє користувачам зручно навігуватися мережею за допомогою унікальних назв сайтів. **Доменне ім’я** — це адреса в Інтернеті, яка дозволяє знаходити сайти, електронні пошти та інші ресурси в мережі. Структура **системи доменних імен** базується на ієрархічній моделі, де кожен домен збирає у собі піддомени і з’єднання, що дозволяє організувати доступ до різноманітних ресурсів у мережі.
Головною метою системи доменних імен є забезпечення зручної та легко запам’ятовуваної адреси для кожного ресурсу в Інтернеті. Зазвичай, доменні імена складаються з двох частин: назви та доменного розширення. Наприклад, у доменному імені «google.com» назва це «google», а розширення — «com». Ця адреса дозволяє користувачам швидко знаходити та звертатися до пошукача Google.
Система доменних імен базується на DNS (Domain Name System), що дозволяє перетворювати доменні імена на IP-адреси, які використовуються для ідентифікації комп’ютерів у мережі. DNS виконує функції пошуку імен, перетворення імен у IP-адреси та забезпечення надійності функціонування цієї системи.
Основні етапи роботи системи доменних імен:
1. Пошук адреси. Користувач вводить доменне ім’я в браузер, який надсилає запит до DNS-сервера для отримання відповідної IP-адреси.
2. Перетворення імені на IP-адресу. DNS-сервер перетворює доменне ім’я на IP-адресу та повертає результат запиту користувачеві.
3. Підключення до ресурсу. Користувач отримує IP-адресу і може підключитися до веб-сайту або іншого ресурсу в мережі.
Система доменних імен дозволяє створювати і керувати великою кількістю доменів у мережі, що важливо для бізнесу, реклами та інших сфер діяльності. Правильно організована система доменних імен допомагає відповідним чином розподілити ресурси та забезпечити зручний доступ до них для користувачів.
